Помер французький режисер Патріс Шеро, автор фільму «Королева Марго»

Новина 2013 року.

7 жовтня 2013 року помер французький режисер, актор і оперний постановник Патріс Шеро. Йому було 68 років, причиною смерті став рак легенів. Видання повідомляли про смерть у Парижі, а Вікіпедія називає місцем смерті паризьке передмістя Кліші. Це сталося в понеділок, 7 жовтня. Крім режисури, Шеро знімався як актор, а ще ставив спектаклі в театрі та опері. Шеро народився 2 листопада 1944 року в Лезіньє на Луарі, а в п’ять років переїхав до Парижа. Його батько був художником, мати - дизайнеркою.

«Королева Марго» і інші фільми

Найвідомішою стрічкою Шеро стала «Королева Марго» (1994), епічна картина про війну католиків і протестантів у Франції XVI століття. Фільм знято за мотивами роману Александра Дюма. Королеву Маргариту Валуа зіграла Ізабель Аджані, Генріха Наваррського - Даніель Отой, Карла IX - Жан-Юг Англад, а герцога Анжуйського - Паскаль Грегорі. У стрічці також знялася Вірна Лізі. На Каннському фестивалі 1994 року фільм отримав приз журі, а Вірна Лізі - приз за найкращу жіночу роль.

Фільм здобув п’ять «Сезарів»:

• найкраща акторка - Ізабель Аджані;
• найкраща акторка другого плану - Вірна Лізі;
• найкращий актор другого плану - Жан-Юг Англад;
• найкраща операторська робота;
• найкращі костюми.

У номінаціях «найкращий фільм» і «найкраща режисура» «Королева Марго» не перемогла. Стрічку також номінували на премію BAFTA як найкращий фільм не англійською мовою. У 2013 році реставровану версію «Королеви Марго» показали в Каннах.

Режисерську кар’єру в кіно Шеро почав із фільму «Плоть орхідеї», далі зняв «Жюдіт Терпов» (1978). Серед інших його робіт:

• «Поранений чоловік» (1983), його найавтобіографічніший фільм;
• «Готель «Франція»» (1986);
• «Його брат» (2003) і «Габріель» (2005);
• «Ті, хто мене любить, поїдуть потягом» (1998);
• «Інтимність» (2001), єдиний англомовний фільм режисера за сценарієм Ханіфа Курейші, який отримав «Золотого ведмедя» Берлінського фестивалю;
• «Переслідування» (2009) із Шарлоттою Генсбур і Роменом Дюрісом, його остання робота в кіно.

Театр і опера

Першу професійну виставу Шеро поставив у 1964 році, коли йому було 20 років: це була п’єса Віктора Гюго «Втручання». Згодом він очолив театр «Амандьє» в Нантері й першим поставив на сцені п’єси Бернара-Марі Кольтеса.

У 1976 році, до сторіччя Байройтського фестивалю, Шеро поставив там тетралогію Вагнера «Перстень Нібелунга». Постановка викликала суперечки серед публіки й критиків, а згодом отримала назву «Кільця століття» (Jahrhundertring). Так у його біографії поєднувалися театр, кіно й опера.

Про своє становище в кіно Шеро казав: «Мені здається, що за кордоном мене цінують більше, ніж удома».

Джерело: Eye for Film