У Ріо-де-Жанейро вбито бразильського режисера Едуарду Коутінью

Новина 2014 року.

2 лютого 2014 року в Ріо-де-Жанейро загинув бразильський режисер-документаліст Едуарду Коутінью. Поліція знайшла 80-річного кінематографіста мертвим у його квартирі в районі Лагоа на півдні міста. Його дружина Марія дас Дорес, якій було 62 роки, отримала ножові поранення й потрапила до лікарні. За даними поліції, Коутінью було вбито ударами ножа.

Що відомо про розслідування

Затримали сина подружжя Даніела. Він також був у лікарні з ножовими пораненнями. За повідомленнями бразильських медіа, чоловік мав психічні розлади. За словами поліції, після нападу він постукав до сусідів і заявив, що «звільнив» батька. Директор відділу вбивств Рівалду Барбоза сказав, що Даніел «вчинив ці звірства» і не говорив зв’язно. Згодом, за даними Вікіпедії, суд визнав чоловіка неосудним, і його помістили на лікування. Видання G1 у 2015 році повідомляло, що його виправдали й спрямували на примусове лікування.

Хто такий Коутінью

Едуарду Коутінью народився 11 травня 1933 року в Сан-Паулу. Вивчав право, але диплома не отримав, працював коректором у журналі Visão і в театрі, а потім виграний у конкурсі приз витратив на навчання кіномистецтву в паризькому інституті IDHEC. До Бразилії він повернувся 1960 року й зблизився з представниками «Сінема Ново». У 1966 році він став співзасновником компанії Saga Filmes, поставив «Людину, яка купила світ» (1968) і «Faustão» (1970), а також писав сценарії, зокрема до «Фалесіди» (1965), «Дівчини з Іпанеми» (1967) і «Дони Флор і двох її чоловіків» (1976). У 1975-1984 роках працював на телеканалі TV Globo в програмі «Глобо Репортер».

Фільм «ABC do Amor» (1967) з його фільмографії брав участь у 17-му Берлінському кінофестивалі. Прорив принесла стрічка «Двадцять років потому» («Cabra Marcado para Morrer», 1984). Режисер повернувся до матеріалу, знятого до військового перевороту 1964 року, коли зйомки обірвали. Фільм виграв головний приз першого кінофестивалю в Ріо-де-Жанейро, а на Берлінале 1985 року отримав приз ФІПРЕССІ.

Згодом Коутінью зняв дев’ять повнометражних і шість короткометражних документальних фільмів. Серед них «Santo Forte» (1999), «Едіфісіу Мастер» (2002), «Peões» (2004), «Jogo de Cena» (2007), «Moscou» (2009) та «As Canções» (2011). Він давав змогу звичайним людям розповідати власні історії й часто досліджував межу між фактом і вигадкою. У 2005 році його нагородили бразильським Орденом за заслуги в культурі, а в 2009 році Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку влаштував ретроспективу з восьми його фільмів. У рейтингу найкращих латиноамериканських фільмів 2000-х за версією Cinema Tropical він був найчастіше згадуваним режисером: у списку було чотири його картини.

На момент смерті Коутінью, за даними видань, готував фільм про акції протесту, що охопили Бразилію влітку 2013 року.

Джерело: Eye For Film