«Паразити» Пон Джун-хо: чому фільм досі обговорюють
«Паразити» першими з корейських фільмів узяли «Золоту пальмову гілку», а першими з неангломовних - Оскар за найкращий фільм. Пояснюємо, чому вони не застаріли.

«Паразити» (2019) Пон Джун-хо досі в розмовах, бо це рідкісний фільм, який однаково добре працює як трилер, комедія і соціальна сатира, і жоден з цих шарів не заважає іншим. Тривалість 132 хвилини, мова корейська, дивитися найкраще, нічого не знаючи про сюжет. Нижче лише те, що відомо з перших хвилин.
Що це за історія
Бідна родина Кім живе в напівпідвалі й перебивається випадковими підробітками. Коли сину пропонують стати репетитором у заможній родині Пак, у Кімів з’являється шанс, який вони вирішують використати по-своєму. Далі фільм поводиться не так, як обіцяє перша третина, і саме тому розповідати про нього докладніше не хочеться.
У головних ролях Сон Кан-хо, Лі Сон-гюн, Чо Йо-джон, Чхве У-сік і Пак Со-дам. Сценарій Пон Джун-хо написав разом із Хан Джин-воном.
Чому він не застарів
Тема проста й упізнавана. Гроші, сходи, висота, запах, дощ: нерівність показана не промовами, а простором будинків і тим, хто куди піднімається чи спускається. Знати корейські реалії для цього не потрібно, тому фільм зрозумілий в Україні так само, як у Сеулі.
Жанр не стоїть на місці. Перша половина більше схожа на злу комедію про винахідливих шахраїв, далі тон змінюється, і сміх у залі стихає. Такі повороти режисер тримає під контролем: після них не відчуваєш, що тебе обдурили.
Усе зроблено дуже точно. Кожна деталь будинку, діалоги, музика працюють на сюжет. Хто любить передивлятися кіно, знайде там багато такого, чого з першого разу не помітиш.
На що дивитися під час перегляду
Стежте за сходами, вікнами і рівнем, на якому в кадрі стоять герої: у цьому фільмі висота означає статус, і режисер повертається до цього знову й знову. Звертайте увагу й на звук: дощ, кроки, тиша в багатому домі звучать по-різному, і різниця вже розповідає про героїв більше, ніж репліки. Перегляд у кінозалі або на великому екрані дає тут помітну перевагу, але й удома фільм не втрачає сили, якщо ввімкнути його на вечір без телефона під рукою.
Нагороди і гроші
21 травня 2019 року фільм показали в конкурсі Каннського фестивалю, і він узяв «Золоту пальмову гілку»: це перша така нагорода для південнокорейського кіно. На 92-й церемонії «Оскара» «Паразити» отримали чотири статуетки: за найкращий фільм, режисуру, оригінальний сценарій і міжнародний повнометражний фільм. Це перший неангломовний фільм, що виграв головну номінацію.
Є й комерційний результат, що для арткіно рідкість: за даними Вікіпедії, при бюджеті близько 11,4 мільйона доларів збори у світі склали близько 258,1 мільйона. Також фільм отримав «Золотий глобус» і премію BAFTA як найкращий неангломовний.
Чорно-біла версія
Крім звичайної, існує чорно-біла редакція: її вперше показали на кінофестивалі в Роттердамі 26 січня 2020 року, а видання Criterion Collection у США й Канаді вийшло на DVD і Blu-ray 27 жовтня 2020 року. Дивитися її краще вдруге: без кольору помітніше, як збудовано кадр і світло.
Кому не сподобається
- Хто не любить субтитри: фільм корейською, а дубляж не завжди передає інтонації.
- Хто чекає чистої комедії або чистого трилера: «Паразити» не належать до жодного жанру повністю.
- Хто чутливий до насильства: у другій половині його вистачає, тому перед переглядом із підлітками прочитайте про вікові позначки.
З чого продовжити
Якщо після «Паразитів» хочеться ще корейського, найлегший шлях - серіали: у добірці дорам для новачків є п’ять варіантів для старту. А якщо цікаво, як кіно говорить про суспільство мовою власної країни, порівняйте з розбором «Тіней забутих предків».
Де зараз доступні «Паразити» в Україні, дивіться на сторінках стрімінгових платформ і в афішах кінотеатрів: каталоги змінюються, легальний показ краще шукати там.